Історія

ПАТ «Азовзагалмаш» провідне за обсягами випуску товарної продукції акціонерне товариство «Азовмашінвест холдінгу».

У листопаді 1947 року наказом Радміну СРСР на машинобудівельному та металургійному заводі імені Ілліча було Енергия Буран створено спеціальне виробництво заправників для ракетної техніки.

С созданием ЖЗТМ производство развивалось. Предприятие активно участвовало в создании ракетной техники, танков, БТРов, оснащении Советской Армии и Флота современными машинами. Развивается производство аэродромных топливозаправщиков. ЖЗТМ становится головным в СССР по изготовлению ТЗ-16, ТЗ-22 и других изделий.

Зі створенням ЖЗВМ  виробництво розвивалось. Підприємство брало активну участь у створенні ракетної техніки, танків, БТРів, оснащенні Радянської Армії та Флоту сучасними машинами. Розвивається виробництво аеродромних паливозаправників. ЖЗВМ стає головним у СРСР з виготовлення ПЗ-16, ПЗ-22 та інших виробів.

Підприємство бере участь в програмі «Щит Батьківщини», виробництві ракет стратегічного призначення, шахтних пускових пристроїв та ін. ЖЗВМ та виробництво з гордістю може відзначити свій внесок в мирне освоєння космосу, запуск ракет з людиною на борту.

У 1971 року Ігор Дмитрович Нагаєвський призначається заступником директора ЖЗВМ по «Загалмашу».

Розвивається виробництво загального машинобудування. Освоюються нові корпуси танків, БТРів, комплекс для запуску ракет із залізничної платформи, аеродромних систем. Відбувається освоєння комплексу «Енергія – Буран». У кінці 80-х років починається конверсія. Виробництву загального машинобудування доручається виробництво газових плит і колонок, пізніше – електроплит, автоклавів, бойлерів.

Виробництво загального машинобудування у 1990 році очолює Олександр Володимирович Савчук.

15 листопада 1991 року створюється фірма «Азовзагалмаш», яка увійшла 15 грудня до складу концерну «Азовмаш». Починається освоєння виробництва напівпричепів-цистерн місткістю 28 куб. м для перевезення світлих нафтопродуктів.

10 листопада 1993 року із заводу «Азовзагалмаш» виокремлюється завод нагрівальної апаратури. Після  створення ВАТ «Азов», 20 січня 1994 року, «Азовзагалмаш» залишається державним підприємством, що не увійшло до складу нового акціонерного товариства.

З 1 січня 1996 року «Азовзагалмаш» - юридично самостійна фірма у складі концерну. 1997 року «АЗМ» бере участь у постачанні Пакістану 320 танків Т-84 УД. Того ж року створюється ВАТ «Азовзагалмаш», головою правління – Генеральним директором якого стає О. В. Савчук.

В «Азовзагалмаші» не припиняється виплата зарплатні, підприємство займається освоєнням нової техніки, бере участь у міжнародних виставках.

Тут освоєно випуск цистерн для перевезення нафтопродуктів і пропан-бутану. Отримано сертифікати російських залізниць.

З 10 грудня 1999 року О. В. Савчук очолює ВАТ «Азов», а у березні 2000 – ВАТ «Азовмаш», до якого входить і «Азовзагалмаш». Створюються нові корпуси українських бронетранспортерів, освоюється цистерна для пропану місткістю 103,4 т.

«Азовзагалмаш» бере участь у створенні українсько-бразильської системи «Циклон-4» зі створення космодрому «Алькантара». Розроблено новий АТЗ-6,5.

Практично, вагонобудування зосереджено в «Азовзагалмаші». Тут також і крупні цехи важкого машинобудування.

Створено автозаправник АТЗ-10.

2011 року ВАТ «Азовзагалмаш» стає публічним акціонерним товариством. Генеральним директором ПАТ «Азовзагалмаш» обрано Олександра Дмитровича Науменка.

Сьогодні ПАТ «Азовзагалмаш» один з найбільших у СНД виробників вантажних вагонів: нафто бензинових,  газових, спеціальних цистерн, напіввагонів, довгобазних  платформ, хопперів для перевезення зерна й мінеральних добрив, автомобілевозів, контейнерів-цистерн різного призначення, критих вагонів різного призначення, вантажних візків.

ПАТ «Азовзагалмаш» провідна компанія з виробництва конвертерного й доменного обладнання, горнорудного й кранового обладнання, автопаливозаправників і перевізників, броне- і космічної техніки.

У 2016 році ПАТ «Азовзагальмаш» перейменовано в ПРАТ «Азовзагальмаш».
З 01.11.2016 року генеральним директором Товариства призначено С.М.Хаджинова.